- Погане
- Погане язици
Синонїма Славеноросскаѧ. 2010.
Погане
Смотреть что такое "Погане" в других словарях:
поганенький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
поганенько — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
поганесенький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
поганесенько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ДЫЙ — в восточнославянской мифологии имя бога. Упомянуто в древнерусской вставке в южнославянский текст «Хождения богородицы по мукам» и в списках «Слова о том, како погане суще языци кланялися идоломъ» («Дыево служенье»). Контекст позволяет… … Энциклопедия мифологии
ледачий — а, е. 1) Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). || у знач. ім. леда/чий, чого, ч.; леда/ча, чої, ж. Те саме, що ледар і ледарка. 2) Сповнений лінощів. 3) перен. Який рухається, тече дуже повільно, мляво. || Який … Український тлумачний словник
кошара — Кошара: гуртове (погане) приміщення для робітників [V] мається на увазі казарма для робітників [IV] тут: казарма для робітників [21] тут: огорожа, або будка над ямою, з якої добувають нафту [15] кошари: казарми, дерев яні фабричні будинки [I]… … Толковый украинский словарь
винуватець — 1) (чого той, хто спричиняє що н., зазв. погане), призвідник, призвідець, призвідця 2) (той, хто вчинив що н. погане, завинив у чомусь), винний, винуватий, провинник Пор. злочинець … Словник синонімів української мови
негідь — 1) збірн. (що н. непридатне, непотрібне, погане); непотріб (непотрібні речі); дрантя, мотлох, порохно[я] (про все погане, нецінне, непотрібне) 2) див. наволоч … Словник синонімів української мови
Илия, монах Киево-Печерской лавры; — гравер на дереве, работавший с 1636 г. по 1656 г.; вырезал один целую Библию, состоящую из 133 картинок, почти целый печерский Патерик и множество гравюр для разных изданий. Подписывался он под своими работами: *** ИЛИЯ, ИЛИА А, ИЛИ, ИА, ИНОК… … Большая биографическая энциклопедия
багно — а/, с. 1) Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.). || Велика калюжа, грязьке місце. 2) тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, танення снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (у 2 знач.). Затоптати в багно. 3) перен. Про… … Український тлумачний словник
